Свято матері

Святом в другу неділю травня
Матерів величали в нас,
Встановили це свято здавна
Й відмічали у добрий час.

Прижилася традиція свято
І до серця народу дійшла,
Бо життя всім дає нам мати,
Бо у кожного мама була.

І на нашій землі величали
Жінку-матір старі і малі,
Руки матері всі цілували
І вклонялися всі до землі.

Та були в нас часи жорстокі:
Заборони, розправи, смерть
Йшли, як пошесть, в минулі роки
І заповнили все ущерть.

Що могли, то б забрали в народу,
Навіть мову, пісні і сміх,
Щоб забули, якого ми роду,
Щоб у душах носили гріх.

Все карали: людей, Україну —
Вивертали всю душу, пекли,
Щоб і матінку — землю єдину,
Калинову забути могли.

Щоб коріння в народу відтяти
І не дати співать солов’ю.
Свято матері? Нащо справляти?
Хай забудуть і матір свою.

Щоб зреклися і мови, і свята,
Бо ж невігласів легше згубить.
Земле наша, свята і розп’ята,
Наша мати, за все нас прости!

Україно, ми всі твої діти.
Каяття б’є у серце, як дзвін.
Нам свобода, як сонечко, світить —
Піднімаємось ми із колін.

Ми прославимо ще Україну,
Землю ту, що дала нам життя,
Свою матір святу і єдину,
І, як люди, підем в майбуття.

Ми відродим традиції, й свята,
Нашу пісню, і душу, і сміх.
Слався, земле, в віках, наша мати,
Будь же матір’ю, рідна, для всіх.

Наша земле свята, Україно,
Наша мати єдина — одна.
Ну, а пісня твоя солов’їна
Хай у цілому світі луна!

Як не можна спинити природу,
Не забрати пісень в солов’я,
Так не знищити мого народу,
Квітни, матінко, земле моя!

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна