Надія Красоткіна

Сад спочиває. Спить спокійно.
Ставок старечий стуманів.
Стежина-стежка самостійно
Снує собі серед садів.

Світанок синій струменіє,
Сосна світлішою стає.
Серпанок світиться...Світліє.
Сон сновидіннячка снує.

Світ стрепенувся! Скільки спати!
Співають сотні солов’їв!
Скоренько стало скрізь світати:
Стрижі — стрілою! Сонце! Спів!

Сміється сонце, світить, сяє!
Стрічає сонечко сосна.
Сопілка, скрипочка співає,
Співає серденька струна!