Себе відновлювати треба починати…
Не так живемо, як колись жили.
Й почати треба із сім’ї та хати,
Й щоб в мрій на крилах в небеса пливли.
Сім’ю навчитись треба цінувати,
Щоб батька-матір поважали ми.
В душі сумління й мудрість слід нам мати
Та йти у світ порядними людьми.
Всього багато слід нам відновити:
Любов до праці, людяність просту,
Творити вміння і життя любити,
Та оживити в серці доброту.
Тож з мови треба нам і починати,
Бо слово першим і було, і є.
А мова значить у житті багато,
Вона, мов джерело цілюще б’є…
Й дає нам силу і снагу творити
Чудова мова, рідна й чарівна.
Дає нам мудрість світ ясний любити,
Найкрасивіша, рідна і земна.
А ще традицій гарних в нас багато:
І вишиванки, й чарівні пісні,
На рушникові хліб, як гості в хату,
Натхненна праця у буденні дні…
Своє коріння треба пригадати,
Яке віками у святій Землі.
І здатне нас над світом піднімати
Своєю пам’яттю… Й тримати нас в теплі…
Себе відновлювати треба починати,
Тож повернутись слід до джерела,
Яке дає нам Україна мати,
Щоб наша пам’ять й мудрість ожила.