Щось вранці прохолодно навіть стало,
Але ще серпень тільки-но почавсь.
На небо стільки хмар понабігало
Ще й вітерець… Тому теплові — зась…
Та сонце хмари ті порозгрібало,
Поглянуло — ще ж рано холодам…
На землю промінці ясні послало,
Щоб стало тепло й веселіше нам.
Тож знову літо тішить нас квітками
І росами, і небом голубим…
Смачними й соковитими плодами.
Від того щастя стало тепло всім.
Метелик пурхає і бджілонька літає —
Неділя радо зустрічає всіх.
І над землею музика лунає,
Чарівні співи і дитячий сміх.