Серпневі ранки… Місто у тумані,
Спокійно й тихо, вітерець ще спить…
Та пташечки попрокидались ранні,
Їм конче треба сонечко зустріть.
А за туманом й сонечка не видно,
Та він спускається і лащиться до трав.
День нині гарний буде, очевидно.
Хороший день й синоптик обіцяв…
Ще зовсім трохи і туман осяде,
І розіллється сонечко навкруг.
А сонцю на Землі все дуже раде:
І пташка, й квітка, і зелений луг.
А от уже і сонечко сміється,
Туман розтанув і кудись подівсь.
А світ чарівний казкою здається…
Поглянь навколо й щиро посміхнись.