Серце хоче тишини і ласки,
Спокою і радості в душі…
Мудрої і чарівної казки,
Тож іди тихенько, не спіши…
Подивись, як гарно вечоріє,
І відходить сонечко до сну.
Небо стомлене й собі темніє,
Посилає зірочку ясну…
Розливатись тиша починає,
Віддає усім своє тепло.
Темна нічка в вікна заглядає.
От би мирно ще у нас було
І нічого тут не вибухало.,
Щоб літали діточки у сні.
Тож для щастя треба зовсім мало —
Лише добрі й мирні ночі й дні.