Чарівне літо вабить і сміється,
Та добре гріє, іноді й пече.
Так гарно всюди, навіть не здається,
Що скоро літечко від нас втече.
Ну, а воно нам щирість ще дарує
А скільки щастя, радості й тепла!
Грушками соковитими частує…
Та вже стежинка в осінь повела.
От ластівки у вирій полетіли,
Й на старт лелеки стали край ріки.
І навіть води в ріках потемніли,
Й для всіх тепер стежинки нелегкі.
Пташок чекають нелегкі дороги,
Руйнує людям шлях земний війна…
Й гніздяться у душі людській тривоги…
Що нам несе година навісна?
Та серцем вірю, що усе минеться,
Ми підіймемось в щастя на крилі.
Нам перемога зіркою всміхнеться,
Настане мир і щастя на Землі.