Краса повсюди! Ну, хіба не диво,
Що стільки сонця й цвіту навкруги!
Так радісно повсюди і красиво,
А в серці стільки щастя і жаги
До творчості і до краси, та злету,
Що вже летіти хочеться у світ.
Це притаманне, як завжди, поету.
То скільки б вам не сповнилося літ,
А от душа, як в юності, літає,
Спішить красу відчути навесні.
А скільки літ насправді, хто те знає…
В душі завжди любов, краса, пісні…