Скільки горя, біди і тривоги

Скільки горя, біди і тривоги
Нам Росія в наш край принесла…
Розтрощила щасливі дороги,
І життя в багатьох відняла,
Всі закреслила мрії й надії,
Розбомбила і місто, й село…
Зруйнувала місця пресвятії…
В них так затишно людям було…
Діти в снах і у мріях літали,
І дорослі щасливі були.
Сорочки й рушники вишивали
Й до мети всі ми радісно йшли.
Всіх людей на землі поважали
І несли всім любов і тепло.
Добрих друзів ми хлібом стрічали,
Та усе це в минуле пішло…
А війна зруйнувала нам долі,
Наші мрії і задуми всі…
Квітнуть маки червоні у полі
Й відбиваються в срібній росі…