Скільки ж там до весни...
От розтане дорога,
Стане світ весь ясний
І яскравий, їй-богу!
Скресне лід на ріці
Й попливе течією.
І підсніжник в руці
Нас зустріне із нею.
Скільки ж там до весни...
Он бурулька заграє.
І весна прийде в сни,
А душа заспіває.
І вербове гілля
Над ставком забіліє.
Привітає здаля,
Подарує надію...
Скільки ж там до весни...
От поверне пташина.
І світанок ясний
У віконце прилине.
Аромат принесе,
Березневого ранку.
І найкраще усе
Збудеться на світанку...
Скільки ж там до весни...
Зовсім вже недалеко.
Над озерцем ясним
Закружляють лелеки...
Хоч мороз, лід іще,
На дорогах так слизько,
Холод душу пече...
Та весна вже так близько!