Слова, слова, вони бувають різні
І можуть що завгодно в світ нести.
Звучати можуть, як мечі залізні,
Й криваві рани здатні нанести,
Готові, навіть, і звести зі світу,
Бо слово ранить глибше, як мечі.
Чи піднести під ноги море квіту,
Чи всі зірки розсипати вночі
Лише тобі! І всю любов віддати,
Ту, платонічну, щиру і ясну…
Чи й пристрастю всю душу огортати
Та вкласти у слова любов земну…
Слова, слова… Вони бувають різні,
Чарівні і солодкі, мов меди.
Тверді, як криця, і жорсткі, та грізні,
Які несуть чимало всім біди.
А є такі, які несуть розраду
І сонечко запалюють в душі.
Таким словам я завжди щиро рада,
Частіше говорити їх спіши.