Сніжок почався, землю присипає,
Зима, неначе схаменулася умить.
І вітерець легенько повіває,
То добре, що йде сніг, а не дощить.
Бо то ж зима, з чого б це їй дощити,
Пора морозом скути всі поля.
І все довкола білим-біло вкрити,
Щоб загорнулась у сніги земля
І міцно спала, як завжди зимою,
Щоб снились їй спокійні, тихі сни.
І під периною пухкою сніговою
Так ніжилась до теплої весни.