Сон про море

Мене збудило море на світанку.
Воно вкривалось блискітками зранку.
Воно жило і кольорами грало,
Та раз у раз на берег набігало.
Зі мною хвиля веселенько грала
І я у морі плавала, пірнала.
Відчула справжню волю та свободу
Й отримувала з цього насолоду.
І золотий пісок у руки брала,
Й пісні співала всі, які лиш знала.
Була я там мала собі дитинка,
Струнка, тоненька, як ота стеблинка...
Але прокинулась... Пора вставати,
Бо зазирає сонечко до хати...
Підходжу до вікна. Скрізь біло й чисто...
У вікнах світло. Прокидалось місто...
Злетіла з хмар легесенька сніжинка.
А в дзеркалі навпроти — літня жінка...