А в нас сьогодні сонечко в блакиті,
На клумбах квіти весело цвітуть.
Життю радію, цій чарівній миті…
А над квітами бджілоньки гудуть
І зазирають в кожну-кожну квітку,
Нектар збирають ніжний і пилок…
І так тепленько, наче вже улітку,
День викликає стільки тих думок…
Бо тут весна, а десь війна гуркоче,
Бо тут життя, а в нас на сході — смерть.
А світ любові, щастя й миру хоче,
Війна руйнує всі надії вщерть…
І як тут бути, як спокійним бути?
Поля ми засіваємо зерном.
Та спокою не можемо здобути,
Хоч до людей завжди йдемо з добром…