Якщо є сонце — темені немає,
Бо промінці освітлюють усе
І чорна темінь, що була, зникає,
А світло щастя й доброту несе.
Так є завжди, було й довіку буде,
Бо сонце проганяє темінь й зло.
Як сонечко у грудях носять люди,
То є навколо світло і тепло,
Й турбота та, що кожному потрібна,
Любов і ніжність, ласка й доброта.
Й увага всім нам просто необхідна…
А ще звичайна людяність проста.
У світі все від сонечка живого,
Що в небесах щодня до нас пливе.
Ну, а в людей від сонечка людського,
Від добрості, що у серцях живе.