Спасибі, осене, що ти у нас була,
І радувала квітами щоденно,
У золото дерева одягла
І провела пташок удаль пісенно…
Що радувала грозами й дощем,
Й вітрами, що листочки позривали.
Що сум і радість вчасно принесла
І, що садочки щедро дозрівали.
За кожен день я дякую тобі,
І за красу, що серце милувала.
І що верба схилилася в журбі,
Й усі листочки в воду поскидала.
За сонечко, що в небесах блищить,
За казку, що усіх зачарувала.
Спасибі, осене, за кожну світлу мить,
За все, за все, що нам подарувала.