Спека страшенна і вітер не дише.
Небо від неї аж сиве стає.
Срібний літак білі стріли в нім пише,
Кожен у світі цім робить своє…
Ну, але спека усім дошкуляє,
Хочеться в тінь або в річку зайти.
Листя на сонечку просто згорає,
Ніде подітись… Де воду знайти?
Але це літо, то ж радісно жити,
Сонце на захід ось-ось попливе...
Ще допоможе вітрець освіжити.
Все стрепенеться і враз оживе.