Спекотні дні. Але це так і треба,
Бо ж літо красне зараз надворі.
Від спеки навіть побіліло небо,
А сонце так розжарилось вгорі,
Що стало справді, наче сковорідка,
І все навколо мліє від жари.
Такі спекотні дні бувають зрідка,
Що стільки жару йде до нас згори.
Тому, напевно, й важко пережити,
Бо ми не звикли, щоб отак пекло.
Тож хочеться все тіло освіжити,
Щоб трохи прохолодніше було.
Тому усі-усі спішать до річки,
До моря, озера, струмка й ставка…
Поплавати всім хочеться в водичці,
Бо спека все розжарила тривка.
На те і літо! Тож нехай погріє,
В обіймах сонця поживе усе.
Бо взимку це ж була і наша мрія…
А час пливе і вдаль усіх несе.