Вже п’ятий Великдень війна в Україні,
Повсюди розруха і згарищ пітьма.
Ми Вербну неділю стрічаємо нині,
Та спокою й миру у нас все нема.
А всюди весна заквітчалась красива,
Скрізь квіти чарівні, такі непрості…
А мати край шляху згорьована й сива
Синочка свого виглядає з путі.
А ворог стріляє, він діток вбиває,
І знищує землю, усе без пуття.
Війна вже так довго в країні триває,
У когось немає тепер майбуття.
Йдуть люди до церкви вербу освятити
А ранок чарівний, в блискучій росі.
Ми просимо Бога, щоб в мирі пожити…
Співати, сміятись, радіти красі…
О! Господи наш милосердний, наш Боже!
Ми горя спили повну чашу, до дна.
Хай людство живе на планеті цій гоже!
Спини в світі війни, хай квітне весна!