Сьогодні заспівали солов’ї,
Та так натхненно, радісно й красиво…
Наповнилися парки і гаї
Чарівним співом… То хіба ж не диво!
Неначе конкурс хтось оголосив,
Такі повсюди співи-переливи!
І ллються дивовижні голоси,
Хто слухає, той у житті щасливий!
Бо й вивільга співає на вербі,
Кує зозуля десь безперестанку…
Пісні летять в простори голубі
До ночі аж, від самого світанку…
І стільки в звуках радості й краси,
Та щастя дивовижного й земного…
І ллються в саме серце голоси…
Здавалося б: і що вже тут такого?
Та спів зворушує, запалює вогні,
Тривожить серце, не дає спокою…
Це всім отак? Чи це лише мені?
А я іду сріблястою росою
І слухаю… Співають солов’ї
І кожна пташечка тут радісно співає…
Тим дивним співом повняться гаї…
Від пісні щирої аж серце завмирає….