Страшна війна розрушила усе
Так тихо-тихо дощик в шибку б’ється,
І темна ніч у вікна загляда.
Від вибухів ракет земля трясеться,
А всюди горе, лихо, смерть, біда…
А на порозі в нас свята зимові,
Колись колядники б до нас прийшли.
І заспівали б коляди чудові,
Які завжди у моді в нас були.
Та в ці свята ніхто не заспіває,
І з зіркою до хати не прийде…
Бо міста вже нема й села немає,
А лиш біда по вулиці бреде…
І чорний сум, що вже чорніший ночі,
Неспокій, страх, руїни, сліз ріка…
Й свята приходять якось неохоче,
І перемога зовсім не близька.
А так же хочеться, щоб мирно стало,
Щоб перемогу всі ми здобули!
Щоб діти людям коляди співали
І з зіркою у кожну хату йшли…
Та хат нема й людей у них немає,
Страшна війна розрушила усе.
І в цих краях ніхто не заспіває…
Скорботу вітер по стежках несе.