Сумує ніч… Чому сумує?
Нема вночі дзвінких пісень…
І темінь всі стежки чатує,
І сонечка нема, як вдень…
Хіба, як місяць випливає,
Тоді чарівніше стає.
Бо місяць світло розливає
І часом з річки воду п’є.
Або, як зорі висипають,
То суму волі не дають.
Вони у казку закликають,
А самі у воді живуть…