Сьогодні зранку дощик накрапає,
Рояться хмари десь у вишині.
То ж спраглу землю дощик поливає,
І так приємно на душі мені,
Бо знаю я, що все хотіло пити,
Травичка, квіти, навіть криниці.
Бо без води ніхто не може жити,
Ну, а тепер воскреснуть пшениці
Й жита, і синьо льон розквітне.
Сади поп’ють водички досхочу.
А небо стане потім знов привітне,
Та зараз треба більше ще дощу.
Щоб вся земелька добре напилася,
Наповнила джерела в глибині.
Бо ж цьогоріч суха весна вдалася,
І небеса без хмар були, ясні.
То ж я радію дощику рясному,
Хай виповнить водою всі струмки.
Я буду йти по лугу запашному,
І будуть усміхатися квітки.