Сьогодні колір небо поміняло,
Ще вчора там була небесна синь.
А вже сьогодні сіро-сіро стало,
Й кудись осіння відійшла теплінь.
Та від вологи клени всі блискучі,
А листя обважніло і летить.
Стоять дуби червоні і могучі,
Тут головне не пропустити мить.
Бо дуже гарно, просто несказанно,
Краса дивує, ще земля не спить.
А осінь до зими йде невблаганно,
На сірий колір змінена блакить…
А клен уже скидає жовті шати
І голе гілля тягне до небес.
А скоро ліс і поле буде спати,
Й дивитись сни в своїм краю чудес.