Сьогодні нам потрібна перемога,
Щоб Україна рідна розцвіла,
Тоді до щастя поведе дорога,
Й багато буде радості й тепла
Та й смутку теж, і сліз чимало буде,
Когось забрала смерть і повела…
Ніхто війни цієї не забуде…
Бо нам вона жахіття принесла.
Розрушила багато міст і села,
І, що було в нас, зруйнували все.
І лине тихо пісня невесела,
Із згарищ попіл вітерець несе…
Й поміж розвалищ тужно завиває,
І плаче мати, бо дітей нема…
А літечко все соком наливає,
Хтось ждав врожаю, але все дарма…
Жили тут люди радістю багаті,
Та у війну у засвіти пішли.
Жили тут мрії світлі і крилаті,
Всі до війни щасливими були.
Та вже немає гарної хатини,
Й садочки геть бур’яном поросли.
Немає в когось рідної людини,
А як ми добре до війни жили…
Тож нам потрібна тільки перемога,
Не перемовини і не уступки, ні!
У нас тепер всього одна дорога —
Ми переможемо у клятій цій війні!