Сьогодні ювілей, в шкільній родині — свято!
Ми день народження відзначити прийшли.
Прожито сімдесят! Це мало чи багато…
Та роки ці у далеч відпливли…
Було всього і є про що згадати,
Хоч не вернуть нічого і на мить.
Прожиті і важливі, і маленькі дати,
Й за чимсь душа ще іноді щемить.
Та хочеться не раз в блакить злетіти
Від щастя й радості… Таке воно — життя!
Й сумні бувають і холодні миті,
Та треба просуватись в майбуття.
А Олександра йде в життя сміливо,
Весь час в роботі — спокою нема!
Й сьогодні у строю, хіба ж не диво!
Їй не важливо — літо чи зима…
Вона в роботі! І до неї діти,
Летять весь час, бо рідна їм вона!
За неї хочеться усім нам порадіти,
Вона у колективі, мов весна.
Усміхнена, чарівна і красива,
До кожного на виручку прийде.
Для неї школа — це завжди важливо
І з нею ти не пропадеш ніде.
Для всіх порадник, друг, а ще — ЛЮДИНА!
Для діток мама і бабуся теж…
Така вона у школі в нас єдина
І любимо ми всі її без меж!
Тож зичимо здоров’я гарне мати
І жити довго в радості й теплі,
Та на майбутнє плани будувати,
І щастя мати на святій землі.