Сім’я лебідок ще не відлетіла,
Ще разом всі по озеру пливуть.
Та молоді птахи стають на крила,
Вони уже польотами живуть.
Вони не знають, що трудна дорога,
Й не всі у край далекий долетять.
Та в серце закрадається тривога —
Вони ж у невідомість полетять…
Птахи дорослі їх навчають чинно,
Готують до польоту кожну мить…
І про дітей піклуються невпинно,
За кожного у них душа болить.
Ще зовсім трохи і прийде хвилина,
Яка підніме в небо, в дальню путь…
І в невідомість полетить пташина…
Які пригоди лебедів там ждуть?
Так хочеться, щоб не було їм лячно,
Щоб стрілянини не було й засад..
Щоб не відстав хтось раптом необачно,
Щоб навесні вернулись всі назад.