Яке то щастя, як в сім’ї дитина,
Де мама й тато, сестри і брати…
Де в радості і щасті кожна днина.
Там весело і радісно рости.
Бо є підтримка, добре й мудре слово,
Там є любов і ласка, і тепло.
Є щирість й щедрість, та й усе чудово,
В нас споконвіку в сім’ях так було.
Сім’я — фундамент, мудрості основа,
Тут звичаї й традиції усі,
Формується характер, сила й мова…
Тут бачиш сам себе в усій красі.
В сім’ї ти рідний, ти її частина,
Тобі тут вірять й чують всі тебе.
З сім’ї іде в безкрайній світ людина,
Де невідомість й небо голубе…
І що пішло з сім’ї, те буде з нею,
Все те найкраще й світле, що було.
Що увібралось серцем і душею,
Добро, любов і радість, і тепло…
Тому батькам про діток треба дбати,
Виховувати й вчити до пуття.
До праці й людяності їх привчати,
Щоб діти мудрими пішли в життя.