Сім’я — це важка робота, найважча між всіх, що є.
У ній є свої висоти і в кожній є щось своє.
Бо треба обом створити і затишок, і тепло.
У добрості й мирі жити, щоб щастя в обох було.
А як народились діти — це щастя, тривога й сміх!
Та треба усе зробити, щоб радість була у всіх.
Прибавилось ще турботи, а втома долає все.
Багато тепер роботи, рутина кудись несе…
І треба це все здолати, спокійно крізь все пройти.
Щоб гарне майбутнє мати і щастя в сім’ї знайти.
Сім’я — це важка робота, що ділиться між всіма.
Як ні… То лише гризота… Там щастя тоді нема.
Тож треба у мирі жити і добрість до всіх нести,
Любов між всіма ділити, дітей в білий світ вести.
Бо діти — дарунок долі, їм треба любов, тепло.
Щоб сонця було доволі, щоб щастя у них було.
І треба про душу дбати, поки ще вони малі,
Щоб щастя від діток мати і радість на цій землі.