Ну, от і липень відспівав своє,
Відцвів чарівно дивними квітками.
Про нього згадка в кожного з нас є,
Бо ж як світило сонечко над нами!
Були дощі і грози теж пройшли,
Веселка чарівна усіх вітала…
А ночі всі казковими були,
І кожна нічка щастя дарувала.
Та липень відійшов, як мить одна…
Так дуже швидко, відлетів миттєво.
Отава у покосах запашна,
Усе довкіл змінилося суттєво…
Та все ще літо, чарівна пора.
Ще квіти всюди й плід вже достигає…
Життя людини — це неначе гра…
Ще не нажився, а уже минає…