Весна ж яка! Усе зеленіло,
Земля парує… Сіяти пора…
А небо димом чорним обважніло,
Іде війна, біда, немов гора
Над нами висне і усе руйнує:
Міста і села, і людські серця,
Та людські долі, нищить і плюндрує,
Рівняє все з землею до кінця…
Та йде весна, пора вже засівати
Зерно добірне, бо земля пухка…
Щоб потім дітям не голодувати,
Та посівна в нас видалась важка,
Бо скрізь бомблять, але робота кличе,
Хоч дибиться від вибухів земля.
Та чайка в небі синьому кигиче
І треба нам засіяти поля…