То хмарно враз, то сонце визирає
І розливає радісне тепло.
То знову дрібно дощик накрапає,
І не підеш нікуди, як на зло…
Та осінь — диво! Радісно повсюди,
Бо стільки квітів гарних розцвіло.
І йдуть усміхнені й щасливі люди,
Бо ще ж навколо світло і тепло.
І не біда, що враз похолодніє
І часом дощик із небес проллє…
Та осінь нас зачарувати вміє —
У ній краса і чари дивні є.
Чого лиш варте небо волошкове,
І листячко, що жовтим виграє.
І все довкілля золоте й чудове
І в ньому дивовижне щось своє…
А ось і знову небо посіріло,
Це хмара на півнеба наповзла.
І дощиком дрібним заряботіло…
То добре, бо вологу принесла.