Надія Красоткіна

А—Я

Та поки літо

Ранковий дощик, небо затягло
Й тихенько, помаленьку накрапає.
Та зранку тепло надворі було
І день новий нам сонце розвидняє.
Тож благодать в природі, дощ іде
І теплий вітер стиха повіває.
Хоч в небесах нема пташок ніде,
Й ніхто у дощ пісень нам не співає,
Та все одно краса в усьому є:
У квіточках, у листячку, в травичці…
В природі кожен бачить щось своє
У краплях, що стрибають по водичці
І ритми відбивають в ній свої…
І вся природа грає кольорами…
Та не співають вже чарівно солов’ї,
Хоч інші птахи й радують піснями…
От ще зозуля голос подає,
Та скоро перестане вже кувати.
Початок усьому в природі є,
Тому усе й кінець повинно мати.
Та поки літо, літо надворі!
Воно теплом і щастям догоджає.
От небо прочищається вгорі
Й між хмарами чарівно сонце сяє.

Відгуки
Коментарі Cackle