Ну, от і все… Вже листячко жовтіє
І це вже справжня осінь настає.
А надворі раніше поночіє,
І це усім нам суму додає…
А хочеться, щоб сонечко світило
Ще довго-довго, як в липневі дні.
І квітами усе палахкотіло
Й лунали у лісах пташок пісні.
Та це вже осінь і пісень немає,
Давно вже не співають солов’ї.
Остання пташка тихо відлітає,
Стоять в осіннім золоті гаї…
Краса насправді просто незрівняна
І ще такі красиві й теплі дні..
Та це вже осінь, дивовижна панна,
На думку йдуть чогось сумні пісні.