Краса природи — неймовірне диво!
Блакить небесна й сонце осяйне,
І все довкіл, що так цвіте красиво,
Дивує і захоплює мене.
І я дивлюсь на цю красу й радію,
Так гарно всюди — казка наяву.
Лечу на крилах щастя, мрію
Та й просто… Я на цій Землі живу.
От до кінця вже літо добігає,
А небо ясне і хмарок — ніде…
Ось коник-стрибунець в траві співає,
І птах у небі свій танок веде,
Готується щоденно до відльоту,
Тренує крила й тіло молоде.
І в голосі тривожну чути ноту:
За день чи два він зграю поведе
В далеку путь, за гори і лісочки,
Туди, де тепло й холодів нема.
Та ще дзвенять тривожно голосочки,
Вже полетять… Й до нас прийде зима.