Так хочеться повірити у казку
Так хочеться повірити у казку…
В ту, де добро перемагає зло.
Де Фея всім любов дарує й ласку,
А чарівник — заварює зело...
Давайте повернемось на хвилину
У ті роки, де диво скрізь жило…
Побудемо у казці мить єдину
І в серденьку відчуємо тепло,
Любов людську і доброту сердечну,
На хвилях мрій полинемо увись…
Відчуємо ту радість безконечну,
Побудемо щасливі, як колись…