Як сонце вийде — так чудово жити,
Бо зовсім іншим дивосвіт стає.
Співати хочеться, радіти і любити…
Вже десь з ріки веселка воду п’є.
А в нас над річкою є котики вербові —
Білесенькі, легенькі і пухкі.
Дні дивовижні, теплі, пречудові,
А в піднебессі хмарочки легкі
Пливли, пливли й розтанули раптово,
Неначе їх ніколи й не було.
І небо засиніло світанково,
І над землею розійшлось тепло.
Йде до весни, то ж так чудово жити.
Весна вже скоро фарби розіллє.
Тому співати хочеться й радіти,
Бо ми живемо, ми у світі є!