Я так люблю, як жовте листя сяє
І все здається просто золоте.
Хазяйновито осінь походжає,
А все казкове, щире, непросте…
І хочеться зайти у диво-казку,
Послухати оркестри шумові,
Відчути теплий дотик, ніжну ласку,
Чарівні звуки, шелести живі…
Така краса лиш восени буває,
Вона, як теплий дотик до душі.
Ця дивина захоплює, вражає,
Тому до осені у гості поспіши…
І відпочинь душею, і втішайся,
Красою насолоджуйся сповна.
І спокоєм та радістю впивайся
І щастя пий, немов вино, до дна…