Така от днина наша невесела
А я вже всі ялинки нарядила,
Скрізь чистоту й порядки навела…
Здається все у домі поробила…
Тож захотілось радості й тепла…
Та радості в душі чогось немає
Хоч щастя ще у тому, що жива.
Бо в нас тривога знову скрізь лунає,
А часом б’ють й по нас, й таке бува…
А коли тихо, згадую ту днину,
Як ставили ялиночку з дітьми…
Сміялися й раділи безупинно,
Були щасливі в ті хвилини ми.
Жили спокійно, про війну й не знали,
Бо вірили, що друзі навкруги,
Тож круг ялинки з дітьми танцювали…
А зараз йде війна, в нас вороги
Підступні, ненажерні і криваві,
Які до нас у рідний край прийшли.
Братами прикидалися, лукаві,
Хоч ними нам ніколи не були.
А зараз нищать в нас міста і села,
Вбивають всіх без страху і жалю.
Така от днина наша невесела…
А я ж свята зимові так люблю…