То дощ із хмар і вітер свище,
Аж гне додолу ясени.
То знову враз — казкова тиша…
Така погода восени.
То ж небо щиро засиніло,
І сонце вийшло з-поміж хмар.
І на душі повеселіло,
Від сонечка відчуло жар.
І знову хмара світ закрила,
Насупилась і поповзла…
Таїться в ній страшенна сила
І чорний страх, багато зла…
Але проходить стороною,
І дуже добре, що іде.
І от вечірньою порою
Вже хмари і нема ніде…