Така теплінь, як то й не осінь, наче,
А літо затяглося, та проте.
По голім гіллі вже горобчик скаче,
Бо облетіло листя золоте.
Цвітуть в садах ще хризантеми дивні,
Та коники у травах не дзвенять.
Лиш ягоди червоні на калині
В осіннім сонці аж палахкотять.
Та сад без листя зовсім залишився
І без плодів, й давно вже без пісень.
А теплий день до вечора хилився,
Такий чарівний, незвичайний день…