Весь день дощить — це осінь поливає
Усі сади, переліски й ліси.
Все золото чистенько вимиває,
Щоб в світі ще побільшало краси.
Бо завтра вийде сонечко багряне,
Все заблищить, засвітиться здаля.
І осінь золотою знову стане,
Зрадіє тій красі уся земля.
Така то осінь, дивна і мінлива.
То дощ, то вітер, то довкіл краса.
А то сумна, нудна і ще журлива,
То, ніби діаманти, скрізь роса…
У ній тих митей не перелічити,
Бо кожен день несе вона нове.
Але в гармонії із нею треба жити,
Бо все у ній тендітне і живе.