Усе в житті проходить, все минає,
Як день і ніч, як сонце і пітьма.
Цвіте садок, зозуля прилітає,
А трохи згодом — осінь і зима.

Цвіте любов в душі чудовим цвітом
І ніжністю п’янкою обніма.
І щастя пташкою літає понад світом,
Кінця і краю радості нема.

Невже пройде? Цього не може бути!
Так хочеться у цій весні прожить.
Ні розумом, ні серцем не збагнути,
Що це в житті лише коротка мить.

Ще буде й біль і розпач, сум розлуки,
Тривога й горе, муки каяття.
І жар любові раптом втратять руки…
Приймай усе, як є. Таке життя.

Нічого вічного у цім житті немає.
Час обдаровує і обкрадає нас.
Усе проходить і усе минає —
Над нашим світом владарює час.