Надія Красоткіна

А—Я

Таке от літнє небо дивовижне

Хмаринка у віконце заглядає
На синім тлі білесенька пливе.
Ведмедика малого форму має,
Що десь собі на півночі живе.
Й до нас пливе по синяві у небі…
Таке собі цікаве ведмежа…
А ось і величава птаха — лебідь,
Ось слоненя і це ще не межа,
Бо хтось там знову в небі голубому
Намалювався: білка, зайченя.
То хатка враз з’явилася у ньому
І хтось у ній віконце відчиня…
А онде ліс і хмарка потемніла
Та прохолоду літню принесла.
Ось літнім дощиком нараз пролопотіла
Й розтанула, неначе й не була.
Таке от літнє небо дивовижне.
Там казка є і різні чудеса.
То темне й грізне, раптом зовсім ніжне…
У небі є і сила, і краса.