Таке чарівне небо синьооке
І в ньому сонце ніжне і ясне.
А поле в квітах гарне і широке…
І все це заворожує мене.
Бо скрізь краса, аж серце завмирає,
І пробудила все від сну весна.
Ще й жайворонок гарно ж як співає,
Й погода тепла, просто чарівна.
Біля ставка лелека походжає,
Вже прилетів і лельку ревно жде.
Гніздо своє сімейне поправляє,
Та не відходить і на мить ніде.
У всіх свої турботи й думи вічні,
Та все у світ цей для життя прийшло…
Метелики літають симпатичні
І всім любов потрібні і тепло,
І ясне сонце, доброта і ласка,
І теплий дощик, та рясна роса.
Для щастя й людям треба добра казка
І ця земна вражаюча краса.