О, листопад… Лиш тільки прилетів,
А вже зірвав листочків половину…
А ще недавно золотом сад цвів,
Здавалося красі не буде спину…
Та от дерева голі вже стоять,
Хоч ще не всі, та вітер не вщухає…
Ну, а листочки все летять, летять…
Краса осіння тихо опадає.
Ще зовсім трохи й холоди прийдуть,
Постійні мжички будуть капотіти…
А довгі ночі темінь приведуть,
У присмерках щоденно будем жити…
А надворі ні квітів, ні пісень,
Лиш горобці стрибають полохливо…
Такий у листопаді кожен день,
Та коли є життя — то це вже диво…