Такий чарівний світ, немов казковий.
В нім стільки сонця, радості, тепла.
Він гарний, ніжний, мудрий, загадковий:
Он пташка щиру пісню завела…
Десь коник-стрибунець в траві цвіркоче,
Вітрець-маестро в листі шелестить.
А квітка і собі співати хоче,
Ось срібне павутиннячко летить…
Там джміль гуде, бджола про щось співає…
І розлилась мелодія Землі.
А осінь тихо полем походжає,
По небу відлітають журавлі…
Осіннє диво в кольорі і світлі,
Роса на травах перлами блищить.
Дивують айстри радісно розквітлі.
І хочеться у цьому світі жить.