Є люди світлі, сонечку подібні,
Від них ідуть чарівні промінці.
І душі чисті в них, як струни срібні,
І розум світлий, бо вони — творці!
До чого б не взялись — усе з душею,
Усе для щастя, радості, добра.
Вони несуть у світ свою ідею,
І йде тепло з-під їхнього пера,
Нові ідеї і переконання,
Й любов’ю переповнені серця.
То ж справі віддаються без вагання,
Бо небайдуже серце у митця.
Це мудрі люди… І вони, як свято!
То ж сяють, ніби зорі уночі…
Вони живуть у світі цім крилато,
Всього нового творчі сіячі.
Натхненні люди, світлі і прекрасні,
Летять у світ в ідеї на крилі.
Поміж усіх вони, мов зорі ясні,
Що вказують дорогу у імлі.
Таких людей не так уже й багато,
Але вони потрібні, як взірці,
Щоб на душі у інших стало свято.
А роблять світ прекрасним лиш творці!