Надія Красоткіна

Так, українська мова в нас багата
Й красива, наче соловейка спів.
І мелодійна, й світла, і крилата,
І нею українець говорив
В усі часи, бо знав її чудово.
І з нею край свій рідний боронив.
Й душа була і чиста, й світанкова,
Бо на своїй землі він хліб ростив.
Народна пісня линула крилато,
Була в нас мова чиста, як кришталь.
Звучала гордо в будні і у свято,
Та щось тепер змінилося, на жаль.
Ті покручі-слова все забруднили,
Що хтось із мов чужих приніс до нас.
Від незнання слова перекрутили,
Тож виправляти мову саме час.
Бо досить вже знущання ті терпіти,
І матюки, що їх розносить хтось.
Всім треба українську мову вчити,
Раз в України жити довелось.