А на руках у воїна — дитина!
Його дитина — донька чи синок…
Дитина ж мати татуся повинна
І з ним зробити свій найперший крок!
А він повинен чути перше слово,
Й вести за руку у чарівний світ…
Дитині усміхатись пелюстково,
Та добрість передати з юних літ.
А тато на війні, яка триває,
Він лиш на мить вернувся до дітей.
І чи повернеться… Ніхто не знає,
Він захищає людство від смертей…
А я так хочу, щоб були щасливі
Батьки і діти всі, у добрий час…
І щоб прийдешні дні були красиві,
І щоб любов обігрівала нас…
І щоб вгорі синіло мирне небо,
А тато на руках дитя тримав!
Та зараз перемога всім нам треба,
Щоб не світилось місто від заграв…